2 долари США 1920 р. "номер - рандомний"

Історія дводоларової банкноти починається з первинних банкнотних наборів, тиражованих в 1775 році у Філадельфії.
       Деякі зміни в дизайні і обсягах випуску банкноти відбулися за часів Першої Громадянської війни 1861-1865 рр. Тоді кожен штат міг дозволити собі випустити два долари, які б відрізнялися від тієї ж купюри в штаті-сусіда.
       Останню грунтовну переробку зазнав долар в 1929 році, стандартизований вид всіх купюр. Їх розміри зменшені, а вид доведено в максимально наближений до виду в сучасності.
Історія випуску дводоларової банкноти вельми цікава.
       Так, наприклад, в перші роки випуску на ній був зображений не Томас Джефферсон, а портрет першого секретаря Казначейства Олександра Гамільтона. І вже тоді з банкнотою виникали проблеми - її часто плутали з одним доларом, використовували в різних махінаціях.
       Трохи пізніше на купюрі з'явився знаменитий Томас Джефферсон, третій американський президент і творець Декларації незалежності. На ранніх купюрах із зворотнього боку від нього було розміщено стилізоване зображення маєтку президента - Монтічелло, вельми відомого місця (в першу чергу завдяки одній з кращих бібліотек Америки). Є й інший варіант - на «рідкісних» купюрах 1976 року випуску замість маєтку зображена репродукція картини "Підписання Декларації незалежності".
      Можна виявити також варіанти з зображенням жінки з прапором (версія часів громадянської війни), що символізує минулі і прийдешні перемоги, з картиною "Сер Уолтер Рейлі представляє кукурудзу і тютюн англійцям". З двійкою, що зображає номінал, що стоїть прямо, або лежить «на боці», що отримала назву "Lazy Two", і не тільки.
Щасливої ​​вважається, в принципі, будь-яка банкнота в два долари. Є, наприклад, марновірство, що ця купюра може віднадити нещастя або біду, послужити оберегом - якщо відірвати від неї невеличкий куточок. Відповідно, якщо в руки попадається купюра без чотирьох куточків - то вона безумовно тут же стане причиною невдачі.