За номіналом існували споживчі картки 20, 40, 50, 75, 100, 150 і 200 карбованців. За формою це різнокольорові однобічні листи (колір залежав від номіналу). Ознакою захисту слугували водяні знаки та печатка працедавця або пошти села. Протягом січня – вересня 1991 року купони друкувалися з шифром області (КДА, ХАР, ЧРК тощо).
Відрізні купони видавалися за місцем роботи.
Покупець оплачував продукти та товари радянськими карбованцями й віддавав продавцеві купони на ту суму (потрібна кількість відрізалася). Щоб придбати, скажімо, упаковку прального порошку, треба було по-перше, відшукати цей супердефіцитний на ті часи товар, відстояти довжелезну чергу, а потім чекати, доки продавець ножицями відріже від вашої “Картки споживача” потрібну кількість купонів відповідно до вартості товару.