Монети інших епох

Людовік XVI був королем Франції з 1774 по 1792 рік і останнім монархом перед Великою французькою революцією. Він успадкував трон у часи фінансової кризи, що спричинило соціальну напругу та невдоволення серед населення. Прагнучи реформувати податкову систему, Людовік зіткнувся з опором аристократії та зібрав Генеральні штати, що призвело до революційних подій. Після штурму Бастилії та зростання радикальних настроїв король був позбавлений влади, заарештований, а в 1793 році засуджений до смертної кари і страчений на гільйотині. Його правління стало символом падіння монархії і початком нового етапу в історії Франції.

Ця монета присвячена 200-річчю випуску голландського дуката, що був популярною торговою монетою Європи. Оригінальний дукат з'явився в 1717 році та символізував економічну стабільність і процвітання Голландії. Монета відзначає багатовікову традицію карбування дукатів, зберігаючи в собі елементи класичного дизайну та історичної значущості для нумізматів та колекціонерів.

Луїш I — король Португалії (1861—1889). Представник Брагансько-Кобурзького дому. Син Марії II та Фердинанда II. Належав до дому Саксен-Кобург-Гота, офіційно його вважали представником династії Браганса-Кобург. Вступив на трон після смерті свого брата Педру V. Правління відзначено проведенням низки ліберальних реформ всередині країни та скасуванням рабства в колоніях. Португалія при ньому зробила помітні успіхи в економічному розвитку. Також були розширені колоніальні володіння в Африці. Був освіченою людиною та писав вірші рідною мовою, але не мав ніяких інших талантів, які давали можливість відзначитися на політичному верху, де він опинився після смерті його двох старших братів, Педру V і Фердинанда. Прізвисько — "Популярний"

Ізабела II була королевою Іспанії з 1833 року, коли вона зійшла на трон у віці лише трьох років після смерті свого батька Фернандо VII. Її правління почалося під регентством її матері, Марії Христини, через її молодий вік. Цей період супроводжувався громадянською війною між прихильниками Ізабели та карлістами, які підтримували її дядька Карлоса як претендента на трон. У 1837 році Ізабела стала першим конституційним монархом Іспанії, підписавши нову ліберальну конституцію. Її правління було неспокійним через постійні політичні конфлікти між лібералами та консерваторами. У 1868 році, внаслідок "Славної революції", вона була змушена зректися трону і покинути Іспанію, оселившись у Франції. Її син Альфонсо XII пізніше був відновлений на іспанському троні в 1874 році. Життя Ізабели було сповнене політичних інтриг, особистих скандалів та боротьби за владу. Вона померла у вигнанні в Парижі в 1904 році. Ізабела II залишила неоднозначну спадщину, яка вплинула на розвиток сучасної Іспанії.

Ізабела II була королевою Іспанії з 1833 року, коли вона зійшла на трон у віці лише трьох років після смерті свого батька Фернандо VII. Її правління почалося під регентством її матері, Марії Христини, через її молодий вік. Цей період супроводжувався громадянською війною між прихильниками Ізабели та карлістами, які підтримували її дядька Карлоса як претендента на трон. У 1837 році Ізабела стала першим конституційним монархом Іспанії, підписавши нову ліберальну конституцію. Її правління було неспокійним через постійні політичні конфлікти між лібералами та консерваторами. У 1868 році, внаслідок "Славної революції", вона була змушена зректися трону і покинути Іспанію, оселившись у Франції. Її син Альфонсо XII пізніше був відновлений на іспанському троні в 1874 році. Життя Ізабели було сповнене політичних інтриг, особистих скандалів та боротьби за владу. Вона померла у вигнанні в Парижі в 1904 році. Ізабела II залишила неоднозначну спадщину, яка вплинула на розвиток сучасної Іспанії.