Присвячена поетові-романтику, поетові-мислителю, який збагатив українську літературу філософською лірикою, релігійними, космічними мотивами. Поезія Богдана-Ігоря Антонича відіграла важливу роль у розвитку українського літературного модернізму.
Присвячена професії плотогона, сплавника, яка вимагала неабиякої сили та спритності. Лісозаготівля проводилася на Поліссі та в Карпатах, де цей промисел був розвинутий ще до 50-х років минулого століття.
Присвячена 150-річчю від дня народження поета і прозаїка, перекладача і літературного критика, автора фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, укладача чотиритомного тлумачного словника української мови, одного з організаторів і керівників товариства `Просвіта` Бориса Дмитровича Грінченка.
Присвячена 110-річчю від дня народження українського композитора, диригента Бориса Лятошинського, який мав винятковий педагогічний хист і створив власну композиторську школу. Його учнями були такі композитори, як Л.Грабовський, І.Карабиць, В.Сильвестров, Є.Станкович, І.Шамо, музикознавець І.Белза. Творчість Б.Лятошинського охоплює різні жанри. Йому належать дві опери, п`ять симфоній, камерна музика, романси, фортепіанні мініатюри тощо.
Присвячена Борису Миколайовичу Мартосу - українському економістові, педагогу, кооператору, державному і громадському діячеві. Борис Мартос був одним з лідерів Селянської спілки та одним з авторів проекту Земельного закону УЦР. Від грудня 1918 року - міністр продовольчих справ, а з квітня до серпня 1919 року - Голова Ради міністрів і міністр фінансів Директорії УНР.
Присвячена українському народному музичному інструменту у формі дерев`яного циліндра, одна з основ якого обтягнута шкірою з прикріпленим до неї пучком волосся кінського хвоста. Від його посмикування утворюється звук, що нагадує ревіння бугая. Цей басовий інструмент використовується в народних ансамблях для створення гумористичного ефекту.
Присвячена видатному інженеру, одному з піонерів ракетно-космічної техніки та творців багаторазової ракетно-космічної системи `Енергія - Буран`, академіку АН УРСР - Валентину Петровичу Глушку (1908 - 1989).
Присвячена поетові, прозаїку, журналісту, який посів гідне місце в плеяді `шестидесятників`, Василю Андрійовичу Симоненку. Творчість поета відіграє значну роль в українській літературі ХХ ст. і є взірцем високої громадянськості. У ній важливе місце посідає патріотична тема - любові до України та українців.
Присвячена громадському діячеві, перекладачу, літературознавцю поету трагічної долі, твори якого перекладено багатьма мовами світу - Василю Семеновичу Стусу (1938 - 1985). Невтомний борець за права людини Василь Стус - член (у 1979 - 1980 роках - голова) Української гельсінської групи захисту прав людини.
Присвячена 85-річчю від дня народження українського педагога, заслуженого вчителя УРСР, лауреата Державної премії УРСР Василя Олександровича Сухомлинського (28.09.1918 - 02.09.1970). Автор багатьох наукових праць, книг (у тому числі `Серце віддаю дітям`), художніх творів для дітей, він все життя присвятив дітям, 33 роки пропрацювавши директором Павлиської середньої школи на Кіровоградщині, виховуючи громадянську гідність, віру в добру основу в людині, любов до рідної землі.
Присвячена зникаючому виду багаторічної трав`яної рослини з родини Зозулинцевих, або Орхідних, занесеної до Червоної книги України, - Зозулиним черевичкам справжнім.
Присвячена 150-річчю від дня народження Вікентія В`ячеславовича Хвойки (1850-1914), видатного українського археолога - першовідкривача пам`яток трипільської (4-2 тис. до н.е.), зарубинецької (3 ст. до н.е.- 4 ст. н.е.) та черняхівської (2-7 ст. н.е.) культур, а також скіфських та східнослов`янських пам`яток. Один із засновників Київського Міського музею (нині - Національний музей історії України).
Присвячена видатному природознавцю, мислителю, досліднику, основоположнику комплексу сучасних наук про Землю - геохімії та біохімії, академіку, першому президенту ВУАН (1919 р.) Володимиру Івановичу Вернадському (12.03.1863 – 06.01.1945 рр.). Його ідеї відіграли значну роль у становленні сучасної наукової картини світу, а вчення про взаємовідношення природи і суспільства вплинуло на формування сучасної екологічної свідомості.
Присвячена 125-річчю від дня народження громадського і політичного діяча, письменника Володимира Винниченка. Володимир Кирилович - одна з ключових постатей української історії й культури перших десятиліть ХХ століття, який, поринувши у вир політичного життя, став заступником голови Центральної Ради М.Грушевського, очолив перший український Уряд, а наприкінці 1918 року був ініціатором формування і першим головою Директорії Української Народної Республіки.
Присвячена Володимиру Михайловичу Івасюку - композиторові, поету, естрадному співакові, одному з основоположників вітчизняної поп-музики. Володимир Івасюк упродовж 1980 - 90-х років став символом українського відродження, твори якого здобули широке визнання не лише в Україні, а й за її межами.
Монета присвячена українському юристу-міжнароднику, який брав активну участь у підготовці Загальної декларації прав людини та багатьох інших важливих міжнародних правових документів, ученому, історику права, спеціалісту в галузі міжнародного приватного права та загальної історії держави і права, академіку АН УРСР Володимиру Михайловичу Корецькому.
Серія: Видатні особистості України. Присвячена 150-річчю від дня народження Володимира Миколайовича Перетца – видатного український вченого, філолога, дослідника і видавця численних пам’яток давньої української літератури, історика і теоретика літератури, текстолога, академіка Української академії наук. Володимир Перетц – один із найактивніших діячів, які сприяли формуванню національної спільноти українських учених, становленню її перших професійних об’єднань та українознавства в широкому розумінні. Автор понад 300 праць із літературознавства, джерелознавства, історіографії, археології, бібліографії. Першим здійснив докладний опис численних зібрань давніх рукописів, списків стародруків тощо.
Присвячена 100-річчю від дня народження Володимира Григоровича Сергєєва - академіка Національної академії наук України, головного конструктора систем управління ракет і космічних апаратів та керівника науково-виробничого об`єднання `Електроприлад` (нині - `Хартрон`), двічі Героя Соціалістичної Праці.
Присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського поета, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Володимира Миколайовича Сосюри (1898-1965).
Присвячена 130-річчю від дня народження Філатова Володимира Петровича - видатного офтальмолога, хірурга, грандіозним відкриттям якого була тканинна терапія - принципово новий метод лікування. Володимир Філатов - яскравий представник плеяди науковців, які збагатили світову медичну науку видатними досягненнями, засновник вітчизняної наукової школи офтальмологів, ініціатор створення і керівник Одеського науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії.
Присвячена 130-річчю від дня народження Володимира Чехівського - українського державного і політичного діяча. Володимир Мусійович - активний учасник громадського життя в Одесі; у 1917 році - член Української Центральної Ради. З 26.12.1918 до 11.02.1919 очолював Раду Міністрів і МЗС УНР. За його ініціативи уряд УНР 01.01.1919 проголосив автокефалію УАПЦ. У 1929 році Чехівського заарештовано за сфабрикованою справою і розстріляно на Соловках.
Присвячена 120-річчю від дня народження українського політичного і державного діяча Всеволода Олександровича Голубовича, внесок якого в процес українського право- і державотворення досить значний. З 18 січня 1918 р. - перший голова Ради народних міністрів, міністр закордонних справ УНР. У грудні 1917 - січні 1918 рр. очолював делегацію УНР на мирних переговорах з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною.
Присвячена 125-річчю від дня народження В`ячеслава Прокоповича - українського громадсько-політичного і державного діяча, педагога, історика та публіциста. В`ячеслав Костянтинович Прокопович один із засновників Української Центральної Ради. У січні - квітні 1918 р. - міністр народної освіти УНР, у 1920 р. його призначено Головою Ради Міністрів УНР. В еміграції В.К.Прокопович займав ключові посади в уряді УНР в екзилі.