Монети України

Присвячена військовим медикам – людям, чия професія поєднує в собі медичні та військові знання, які самовіддано служать Батьківщині, щодня рятуючи життя її захисників, здійснюють подвиг милосердя, мужності і стійкості.

Присвячена одній з найяскравіших зірок українського кіно, актрисі театру, яка за час своєї багаторічної сценічної діяльності зіграла понад 200 ролей. Наталія Михайлівна Ужвій своєю сценічною творчістю відтворювала багатогранність, багатовимірність духовного світу жінки, її діяльність збагатила вітчизняну культуру.

Присвячена ватажку селянського повстанського руху на півдні України - Нестору Івановичу Махну, який уособлює тип народного героя, народженого вибухом революційної стихії. Його організаторські та військові здібності незаперечні, відпрацьована ним тактика повстансько-партизанської боротьби стала предметом дослідження військової науки.

Присвячена 100-річчю від дня народження поета, редактора, театрознавця, кінокритика, кіносценариста, перекладача, державного і громадського діяча – Миколи Платоновича Бажана (1904 – 1983), який народився в м. Кам`янці-Подільському (нині Хмельницька обл.). М.П. Бажан – людина надзвичайно широкої ерудиції, справжній енциклопедист, академік Академії наук УРСР (1951), заслужений діяч науки УРСР (1966), коло інтересів якого охоплювало майже всі сфери культурного життя України. Він був ініціатором і науковим керівником видання `Українська Радянська Енциклопедія`. Та передусім Бажан увійшов в історію України як поет. Для його поезії характерні піднесеність інтонацій, епічність звучання, переважання патріотичних і громадянських мотивів.

Присвячена 100-річчю від дня народження Миколи Боголюбова - одного із засновників сучасної фундаментальної науки, основоположника шкіл нелінійної механіки та статистичної фізики. Надзвичайний науковий талант Миколи Миколайовича дав змогу здійснити важливі для всієї світової науки відкриття в різних галузях. Його ім`я присвоєно Інституту теоретичної фізики Національної академії наук України.

Присвячена 140-річчю від дня народження Миколи Прокоповича Василенка (1866 - 1935) - правознавця, історика, державного та громадського діяча. Микола Василенко - родоначальник української історико-правової науки, багато зробив для відродження і розвитку національної освіти, науки та культури, активно виступав за державну незалежність України, був академіком (1920) і одним із фундаторів Української академії наук.

Монета присвячена громадському діячеві, історику, археографу, етнографу, фольклористу, письменнику і публіцисту.

Присвячена 160-річчю з дня народження видатного українського композитора, засновника української класичної музики, піаніста, педагога, хорового диригента, громадського діяча, етнографа Миколи Віталійовича Лисенка, який народився в с. Гриньках на Полтавщині. Значення творчості композитора в історії української музики виняткове. Він автор 9 опер (`Наталка Полтавка`, `Тарас Бульба`, `Енеїда`, `Різдвяна ніч`, `Утоплена`, `Коза-дереза` та ін.), багатьох творів, під його безпосереднім впливом сформувалася плеяда таких українських композиторів, як К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович, С.Людкевич, Л.Ревуцький та інші.

Присвячена 130-річчю від дня народження Миколи Дмитровича Стражеска - ученого-медика, який був основоположником вітчизняної кардіології. Микола Стражеско - один із засновників нинішнього Інституту кардіології АМН України, для діяльності якого характерний клініко-експериментальний напрям досліджень. Неоціненним внеском ученого і його сподвижників у справу лікування захворювань кровотворних органів є атлас і посібник з гематології.

Присвячена 100-річчю з дня народження Олега Костянтиновича Антонова (1906 - 1984 рр.) - авіаконструктора, під керівництвом якого створювалися транспортні, навчальні, спортивні літаки та планери. Олег Антонов завжди прагнув, щоб його літаки, у тому числі такі гіганти, як `Антей` і `Руслан`, були універсальними й красивими, могли перевозити багато вантажів і пасажирів на великі відстані. Нині фахівці Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К.Антонова продовжують справу талановитого конструктора.

Присвячена 100-річчю від дня народження поета, громадського діяча, археолога - Олега Ольжича (Кандиба Олег Олександрович). Під час Другої світової війни Олег Ольжич очолював націоналістичне підпілля та був одним з організаторів Української національної ради в Києві (1941). У 1944 році був заарештований гестаповцями і загинув у фашистському концтаборі.

Присвячена видатному українському письменнику та громадському діячу Олесю Терентійовичу Гончару (3.04.1918 - 14.07.1995 рр.).

Присвячена унікальному природному об`єкту, одному з найбільших піщаних масивів Європи.

Присвячена видатному доктору, педагогу, Заслуженому лікарю України - Ользі Матвіївні Авіловій, яка є одним із засновників торакальної хірургії в Україні.

Присвячена 150-річчю від дня народження відомої української письменниці, однієї з найосвіченіших жінок XIX століття, яка боролась за права жінок та своїми творами, за словами Дмитра Павличка, `створила цілу енциклопедію жіночої душі`. Кобилянська Ольга Юліанівна - яскрава постать в українській прозі, письменниця-психолог, митець лірико-романтичного складу, художня спадщина якої збагатила духовну скарбницю нашого народу.

Присвячена рідкісному у цілинному українському степу виду родини Яструбових - орлу степовому, найбільше поголов`я якого утримується і репродуктується у зоопарку `Асканія-Нова`. У 1980 році орел степовий занесений до червоної книги України.

Присвячена орлану-білохвосту – одному з найбільших представників хижих птахів Євразії, зникаючому виду.

Присвячена 70-річчю визволення Донбасу. Завдяки рішучим діям військ Південно-Західного та Південного фронтів було врятовано багато міст, сіл і промислових об`єктів Донбасу. 8 вересня 1943 року - визволено Донецьк (Сталіно), а 22 вересня 1943 року - увесь Донбас.

Присвячена 70-річчю визволення 23 серпня 1943 року міста Харкова від фашистських загарбників військами Степового фронту у взаємодії з Воронезьким та Південно-Західним фронтами в ході успішного контрнаступу радянських військ на бєлгородсько-харківському напрямку, який завершив Курську битву.

Присвячена 70-річчю визволення міста Нікополя Дніпропетровської області від фашистських загарбників, здобутого в результаті наступальної Нікопольсько-Криворізької операції військами 3-го і 4-го Українських фронтів 08 лютого 1944 року.Художник: Дем`яненко Анатолій, Дуденко Світлана, Іваненко Святослав Скульптор: Дем`яненко Анатолій,Атаманчук Володимир,Іваненко Святослав.

Присвячена 200-річчю від дня народження українського кобзаря Остапа Микитовича Вересая (Остап Сокиринський, Лабза, Радчишин) (1803 - 1890 рр.). Володіючи могутніми мистецькими засобами впливу на слухача, кобзар намагався нести в народ лише високі етичні норми, дарувати позитивні емоції, знаходити ті слова, яких від нього чекали. Т.Шевченко в 1860 році подарував йому свій `Кобзар`. Творчість Вересая привертала увагу М.Лисенка, І.Франка, Ф.Колесси, М.Грінченка та ін., його концерти відбувалися в Києві, Петербурзі.

Присвячена першій українській школі вищого рівня - Острозькій академії, заснованій В.К.Острозьким у 1576 р. У цій школі викладалися слов`янська, грецька, латинська мови і, так звані, вільні науки (граматика, арифметика, риторика, логіка тощо). Першим її ректором був письменник Г.Д.Смотрицький, а вихованцями - відомий вчений і письменник М.Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний та інші. Острозька академія тісно пов`язана з друкарнею, в якій друкувалися твори наставників школи, а 1581 року Іван Федоров надрукував Острозьку біблію.

Присвячена 100-річчю від дня народження українського балетмейстера, народного артиста СРСР Павла Павловича Вірського, який зробив істотний внесок у розвиток танцю, збагативши його віртуозними хореографічними елементами. Балетмейстер Одеського, Дніпропетровського, Харківського та Київського театрів опери та балету, художній керівник (1955 - 1975) Ансамблю танцю УРСР (з 1977 року - його імені) Вірський у своїй творчості утверджував принципи театралізації народного танцю, який органічно поєднував з класичним.

Присвячена Павлу Чубинському - етнографу, фольклористу, поетові, громадському та культурному діячеві, автору Гімна України `Ще не вмерла України...`. Павлу Платоновичу по праву належить одне з найпочесніших місць у плеяді гродмадських і наукових діячів другої половини XIX ст., завдяки титанічним зусиллям котрих стало можливе національне відродження України. Він один з з основоположників української етнографічної науки очолював етнографічні експедиції з вивчення України, Білорусії та Молдавії.