Присвячена 200-річчю від дня народження українського кобзаря Остапа Микитовича Вересая (Остап Сокиринський, Лабза, Радчишин) (1803 - 1890 рр.). Володіючи могутніми мистецькими засобами впливу на слухача, кобзар намагався нести в народ лише високі етичні норми, дарувати позитивні емоції, знаходити ті слова, яких від нього чекали. Т.Шевченко в 1860 році подарував йому свій `Кобзар`. Творчість Вересая привертала увагу М.Лисенка, І.Франка, Ф.Колесси, М.Грінченка та ін., його концерти відбувалися в Києві, Петербурзі.
Присвячена першій українській школі вищого рівня - Острозькій академії, заснованій В.К.Острозьким у 1576 р. У цій школі викладалися слов`янська, грецька, латинська мови і, так звані, вільні науки (граматика, арифметика, риторика, логіка тощо). Першим її ректором був письменник Г.Д.Смотрицький, а вихованцями - відомий вчений і письменник М.Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний та інші. Острозька академія тісно пов`язана з друкарнею, в якій друкувалися твори наставників школи, а 1581 року Іван Федоров надрукував Острозьку біблію.
Присвячена 100-річчю від дня народження українського балетмейстера, народного артиста СРСР Павла Павловича Вірського, який зробив істотний внесок у розвиток танцю, збагативши його віртуозними хореографічними елементами. Балетмейстер Одеського, Дніпропетровського, Харківського та Київського театрів опери та балету, художній керівник (1955 - 1975) Ансамблю танцю УРСР (з 1977 року - його імені) Вірський у своїй творчості утверджував принципи театралізації народного танцю, який органічно поєднував з класичним.
Присвячена Павлу Чубинському - етнографу, фольклористу, поетові, громадському та культурному діячеві, автору Гімна України `Ще не вмерла України...`. Павлу Платоновичу по праву належить одне з найпочесніших місць у плеяді гродмадських і наукових діячів другої половини XIX ст., завдяки титанічним зусиллям котрих стало можливе національне відродження України. Він один з з основоположників української етнографічної науки очолював етнографічні експедиції з вивчення України, Білорусії та Молдавії.
Присвячена 150-річчю від дня народження видатного письменника-демократа Панаса Мирного (П.Я.Рудченко, 1849-1920) - автора відомих реалістичних творів: `Хіба ревуть воли, як ясла повні?`, `Лимерівна`, `Голодна воля`, `Повія` та інших.
Присвячена видатному українському актору, режисеру, драматургу, педагогу, одному з корифеїв українського побутового театру – Саксаганському (Тобілевичу) Панасу Карповичу.
Присвячена XIV літнім Паралімпійським іграм, що проходитимуть у місті Лондоні - історичній батьківщині світового паралімпійського руху; а також паралімпійському руху в Україні за підтримки Національного комітету спорту інвалідів України, Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів `Інваспорт` тощо, темпи розвитку якого є одними з найвищих у світі. В усіх видах спорту - українські спортсмени-інваліди завдяки волі та наполегливості долають нові рубежі та здобувають перемоги в багатьох видах спорту, прославляючи нашу державу.
Присвячена Петру Григоренку (1907 - 1987) - громадсько-політичному діячеві, військовому теоретику, відомому правозахиснику. Петро Григоренко - один із засновників Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод, виступав за повернення кримських татар на історичну батьківщину, за право України й інших народів СРСР на незалежність.
Присвячена декоративно-орнаментальному мистецтву - петриківському розпису, назва якого походить від селища Петриківка (Дніпропетровщина). Це самобутнє мистецтво має давні традиції та передається від покоління до покоління. Петриківський розпис у 2013 році включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Присвячена рідкісному виду родини Коники справжні пилкохвосту українському, що живе лише на території України і якого занесено до Червоної книги України.
Присвячена одному із значних свят православ`я, що пов`язане з образом Богородиці - справедливої заступниці всіх віруючих. Зміст свята становить ідея покровительства
Присвячена найбільшому святу християнської релігії - Великодню, яке супроводжується всеношною, урочистими хресними ходами, церковними дзвонами та пісноспівами, що славлять Ісуса Христа, який своїм воскресінням переміг смерть і відкрив таїнство вічного життя.
Присвячена одній з головних подій в історії християнства, у святкуванні якої до нашого часу збереглося багато давніх народних звичаїв, традицій, обрядів.