Монети України

Присвячена багатьом поколінням учених Національної академії наук України, яка створена в листопаді 1918 року як Українська академія наук та є вищою науковою самоврядною організацією, найбільшим вітчизняним центром наукових досліджень.

Присвячена давній історичній та військово-архітектурній пам’ятці, одній із найоригінальніших фортифікаційних споруд пізнього середньовіччя Центральної Європи.

Присвячена цінності і значенню землі-годувальниці, яка за всіх часів залишається джерелом життя і матеріальних благ. Давні традиції землеробства знайшли відображення в українській усній народній творчості: “Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся”, “Чорна земля білий хліб родить”, “Земля – наша мати, всіх годує”. Серія: Інші монети. Дата введення в обіг: 20 серпня 2019.

Присвячена прісноводній зграйній донній рибі родини коропових - марені дніпровській, зникаючому виду, ендеміку басейнів Дніпра і Південного Бугу, занесеній до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Монета присвячена козацькому літописцю, автору фундаментального історичного трактату, що висвітлює події української історії середини XVII – початку XVIII ст. Працюючи над літописом, сповненим національного патріотизму, державницьких поглядів, козацькими волелюбними ідеями, Самійло Величко (бл. 1670 – після 1728) творчо і критично використав багато національних та іноземних історичних джерел, дав глибоке пояснення подіям і фактам козацької історії.

Монета присвячена українській поетесі, драматургу, перекладачці, літературному критику і громадській діячці – Лесі Українці (Ларисі Петрівні Косач). Леся Українка – одна з найвидатніших українських митців слова. Багатогранний талант письменниці виявився в найрізноманітніших жанрах – ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Її творчість сповнена глибоких патріотичних почуттів до України.

Присвячена віковому ювілею легендарного Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, який розпочав свою діяльність 1920 року у Вінниці. Більшість класиків української драматургії XIX–XX ст. отримали першочитання своїх творів саме на сцені театру імені Івана Франка, де панує атмосфера особливого мистецького товариства, згуртованого творчими ідеалами та спільною метою, а кращі вистави перетворюються на свято виконавської майстерності. Яскраві, живі, неповторні образи, створені талановитими акторами, оригінальні режисерські постановки належать до незаперечних здобутків українського театру.