Присвячена обласному центру – місту Кіровограду (до 1934 року – Єлисаветград), виникнення якого пов`язане з заснуванням у 1754 році фортеці св. Єлисавети, збудованої на колишніх землях Запорізької Січі для захисту південних кордонів України від грабіжницьких нападів турків і кримських татар.
Присвячена мальовничому місту, розташованому на берегах річки Рось, Богуславу, яке разом з містами Корсунь і Канів було одним з найбільших укріплених пунктів на південному кордоні Київської Русі. Богуславу, життю та боротьбі його населення присвячені видатні твори української народної поезії - дума `Маруся Богуславка`, пісня-балада `У містечку Богуславі... `.
Присвячена одному з найстаріших технічних університетів зі славною історією - Національному університету `Львівська політехніка`, який є потужним осередком науки й освіти, генератором ідей та винаходів.
Присвячена столиці Автономної Республіки Крим, адміністративному та культурному центру - місту Сімферополю (з грецької - місто-збирач). Місто розташоване в долині річки Салгир на межі гірського і рівнинного Криму. Місто почало будуватися в 1784 році, хоча частина долини, де розташоване місто, була заселена з давніх часів.
Присвячена одному з найстаріших активно діючих наукових, освітніх, культурних і просвітницьких закладів України. Тут вперше були точно визначені географічні координати Києва, а з 1845 до 1884 роки, до прийняття за нульовий Грінвіцького меридіана, проходив Київський меридіан.
Присвячена гордості корабелів, важливому суднобудівному, промисловому, адміністративному та культурному центру Південної України - місту Миколаєву, яке розташоване на лівому березі Бузького лиману.
Присвячена 20-річчю ухвалення Верховною Радою УРСР політико-правового документа, у якому проголошувався державний суверенітет України, як верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
Присвячена одному з найважливіших видів господарської діяльності та мистецької культури українців, що був невід`ємною частиною домашніх занять кожної селянської сім`ї - ткацтву. З давніх часів на території України займалися обробленням волокна з льону, конопель і вовни.
Присвячена поетові-романтику, поетові-мислителю, який збагатив українську літературу філософською лірикою, релігійними, космічними мотивами. Поезія Богдана-Ігоря Антонича відіграла важливу роль у розвитку українського літературного модернізму.
Присвячена Володимиру Михайловичу Івасюку - композиторові, поету, естрадному співакові, одному з основоположників вітчизняної поп-музики. Володимир Івасюк упродовж 1980 - 90-х років став символом українського відродження, твори якого здобули широке визнання не лише в Україні, а й за її межами.
Присвячена Симону Васильовичу Петлюрі - державному і громадсько-політичному діячеві, публіцисту, члену Центральної Ради, голові Українського військового генерального комітету, генеральному секретарю військових справ, Головному отаману Армії УНР, голові Директорії УНР. Ім`я Симона Петлюри стало символом боротьби за самостійну Україну.
Присвячена одному з піонерів авіації, конструктору літаків та гелікоптерів, промисловцю - Сікорському Ігорю Івановичу. Навчаючись у Київському політехнічному інституті (1907 - 1914), Ігор Сікорський почав працювати над першими розробками майбутніх гелікоптерів. З 1910 року будував літаки. Перші багатомоторні літаки у світі - `Гранд`, `Ілля Муромець`, `Русский витязь` - його конструкції. Виходець з України, він уславив своє ім`я як один з найвідоміших авіаконструкторів світу.
Присвячена Павлу Чубинському - етнографу, фольклористу, поетові, громадському та культурному діячеві, автору Гімна України `Ще не вмерла України...`. Павлу Платоновичу по праву належить одне з найпочесніших місць у плеяді гродмадських і наукових діячів другої половини XIX ст., завдяки титанічним зусиллям котрих стало можливе національне відродження України. Він один з з основоположників української етнографічної науки очолював етнографічні експедиції з вивчення України, Білорусії та Молдавії.
Присвячена поетові, прозаїку, журналісту, який посів гідне місце в плеяді `шестидесятників`, Василю Андрійовичу Симоненку. Творчість поета відіграє значну роль в українській літературі ХХ ст. і є взірцем високої громадянськості. У ній важливе місце посідає патріотична тема - любові до України та українців.
Присвячена пам`яті Анатолія Борисовича Солов`яненка (1932-1999) - народного артиста України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, одного з найкращих оперних співаків ХХ ст.
Присвячена Борису Миколайовичу Мартосу - українському економістові, педагогу, кооператору, державному і громадському діячеві. Борис Мартос був одним з лідерів Селянської спілки та одним з авторів проекту Земельного закону УЦР. Від грудня 1918 року - міністр продовольчих справ, а з квітня до серпня 1919 року - Голова Ради міністрів і міністр фінансів Директорії УНР.
Присвячена 100-річчю від дня народження Миколи Боголюбова - одного із засновників сучасної фундаментальної науки, основоположника шкіл нелінійної механіки та статистичної фізики. Надзвичайний науковий талант Миколи Миколайовича дав змогу здійснити важливі для всієї світової науки відкриття в різних галузях. Його ім`я присвоєно Інституту теоретичної фізики Національної академії наук України.
Присвячена Івану Микитовичу Кожедубу - уславленому синові українського народу, льотчикові-винищувачу, тричі Герою Радянського Союзу, маршалові авіації.
Присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського і російського оперного співака, лауреата Державних премій СРСР і Державної премії України імені Т.Г.Шевченка, народного артиста СРСР і народного артиста України Івана Семеновича Козловського (1900-1993).
За Євангельським сказанням у місті Віфлеємі 2000 років тому від Діви Марії та Духа Святого народився Син Божий - Ісус Христос, засновник християнського віровчення.
Присвячена 55-й річниці визволення України від фашистських загарбників, на вшанування учасників бойових дій, інвалідів війни 1941-1945 років, ветеранів трудового фронту, світлої пам`яті полеглих у боротьбі з фашизмом.
Присвячена 500-річчю запровадженню Магдебурзького права в Києві. Київ користувався магдебурзьким правом з початку 15 ст. Одна з уставних грамот великого князя литовського Олександра підтверджувала 1499 р. чинність норм міського права, за яким адміністративну владу над міщанами здійснювали члени виборного самоврядування та суду. Магдебурзьке право Києва збереглося до 23 грудня 1834 року.