Недорогоцінні

Присвячена 55-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Важко переоцінити ратний подвиг українського народу у цій війні. Яскравим свідченням його внеску у перемогу над гітлерівськими загарбниками є кількість урядових нагород: із 7 млн. орденів і медалей 2,5 млн. вручено солдатам і офіцерам - уродженцям України. Український народ дав Радянській армії десятки тисяч офіцерів, сотні генералів, десятки воєначальників. Феномен стійкості українського воїна та партизана полягає у боротьбі народу проти свого фізичного винищення.

Присвячена 60-й річниці визволення столиці України м.Києва від фашистських загарбників у листопаді 1943 року у ході знаменної наступальної операції другого періоду Великої Вітчизняної війни - битви за Дніпро, результатом якої було знищення `Східного валу` та завершення корінного перелому в ході війни.

Присвячена подіям 1938 - 1939 років, пов`язаним із проголошенням та збройним захистом Карпатської України, недовгий період існування якої став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності.

Присвячена Київському національному економічному університету імені Вадима Гетьмана, який був створений на базі перших в Україні Вищих комерційних курсів, заснованих у Києві 1906 року. Значний досвід і творчий потенціал вузу дозволили йому стати одним з лідерів перебудови вищої школи і вузівської науки в умовах становлення незалежної України та формування ринкових відносин в українській економіці.

Присвячена геополітичному об`єднанню держав пострадянського простору після розпаду СРСР.

Присвячена уславленому сину українського народу, військовому і державному діячеві, двічі Герою Радянського Союзу - Сидору Артемовичу Ковпаку, який у 1941 - 1945 роках був командиром Путивльського партизанського загону, згодом - з`єднання партизанських загонів Сумщини.

Присвячена режисеру, актору, педагогу, драматургу та перекладачу Лесю Курбасу (1887 - 1937). Лесь (Олександр-Зенон) Степанович Курбас - театральний діяч, творчість якого позначена впливом експресіонізму та конструктивізму, фундатор українського модерного театру `Березіль`.

Присвячена старовинному місту, яке вперше згадується в Іпатіївському літописі під назвою Лтава. Про час виникнення міста у ІХ ст. свідчать новітні археологічні знахідки. Під сучасною назвою місто вперше згадується у 1430 році. У XVII ст. йому було надано магдебурзьке право.

Присвячена 2500-річчю міста, заснованого у VI ст. до н. е. давніми греками як місто-держава Тіра, яке було головним економічним і культурним центром Північного Причорномор`я, де випускалися золоті, срібні та мідні монети.

Присвячена 350-річчю Івано-Франківська (до 1962 року - Станіслав) - обласного центру України, розташованого в Передкарпатті, у межиріччі Бистриці-Надвірнянської та Бистриці-Солотвинської (басейн Дністра). Перша писемна згадка про місто датується 1662 роком, коли воно отримало Магдебурзьке право.

Присвячена Всесвітньому року кажана. Всі 26 видів кажанів, які зареєстровані в Україні, занесені до Червоної книги України, і знаходяться під охороною держави. Рукокрилі, або кажани, є єдиними ссавцями, які реально вміють літати.

Присвячена пам`ятці іудейської сакральної архітектури та оборонного будівництва - синагозі (1692 рік) у м. Жовква, що побудована в стилі ренесансу і є однією з найбільших в Європі оборонних споруд у цьому стилі.

Пам'ятна монета " 200 років Ніжинському державному університету імені Миколи Гоголя ", що продовжує серію Вищі навчальні заклади України, викарбувана з нейзильбер у, була введена в обіг 1 вересня 2020 року Монета присвячена одному з найстаріших навчальних закладів в Україні, заснованому на кошти братів Олександра та Іллі Безбородьків як Гімназія вищих наук зі статусом вищого навчального закладу університетського типу. Університет славиться своїми освітніми, науковими і культурними традиціями; тут отримали вищу освіту багато відомих представників науки та культури: М. Гоголь, Є. Гребінка, Л. Глібов, Ю. Збанацький, Є. Гуцало та інші.

Присвячена віковому ювілею легендарного Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, який розпочав свою діяльність 1920 року у Вінниці. Більшість класиків української драматургії XIX–XX ст. отримали першочитання своїх творів саме на сцені театру імені Івана Франка, де панує атмосфера особливого мистецького товариства, згуртованого творчими ідеалами та спільною метою, а кращі вистави перетворюються на свято виконавської майстерності. Яскраві, живі, неповторні образи, створені талановитими акторами, оригінальні режисерські постановки належать до незаперечних здобутків українського театру.

Присвячена віковому ювілею одного з найбільших музеїв України, культурного центру Слобожанщини та Східної України. Щороку заклад приймає понад 200 тисяч відвідувачів і вже протягом століття зберігає своє непересічне значення дослідницького, науково-методичного і культурно-виховного центру Харківської області. Біля витоків музею Слобідської України стояв Микола Федорович Сумцов – видатний учений, етнограф, історик, дослідник народного побуту і світогляду, який і став першим директором музею.

Монета присвячена одній із тварин дванадцятирічного східного календаря.

Монета входить в серію Східний календар та присвячена року Кота (Кролика), одній із тварин східного календаря.

Монета входить в серію Східний календар та присвячена року Пацюка, одній із тварин, якою розпочинається дванадцятирічний цикл східного календаря.

Монета входить в серію Східний календар та присвячена року Тигра, одній із тварин східного календаря.

Присвячена свідку історичних подій на теренах галицької землі, бастіонному замку-фортеці, збудованому в першій половині XVII ст., – Золочівському замку, який представляє неоголландський тип оборонних споруд. Розміщений на невисокому пагорбі, замок свого часу слугував як для оборони, так і для житла, тобто належить до пам’яток типу “palazzo in fortezzo”. Оборонні споруди Золочівського замку – це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. Ренесансний ансамбль творять в’їзна вежа, Великий житловий та Китайський палаци, які є одним із небагатьох зразків східної архітектури на українських землях. Золочівський замок – музей-заповідник Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького входить до туристичного маршруту “Золота підкова Львова”.

Присвячена Совці розкішній – рідкісному виду комах (ряд – Лускокрилі, родина Noctuidae), зникаючому виду, уключеному до Червоної книги України. В Україні зустрічається локально на Поліссі, у Лісостепу, Степу та Криму (Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Луганська, Харківська області, Крим).

Пам'ятна монета з нейзильберу, що продовжує серію Стародавні міста України, "700 років першої писемної згадки про м. Лохвицю" була введена в обіг 27 серпня 2020 року Монета присвячена стародавньому місту з багатою історією, розташованому в Полтавській області на річці Лохвиці, яке вперше згадується в історичних джерелах під 1320 роком як давньоруське селище у Переяславській землі. У середині ХVІІ ст. місто одержало магдебурзьке право і герб. Під час національно-визвольної боротьби українського народу лохвицька козацька сотня у складі війська Б. Хмельницького брала участь у багатьох битвах.

Монета присвячена українській таємній організації, що виникла в Києві наприкінці 1845 року, що було одним з проявів піднесення національного руху та активізації загальнослов’янського руху. Кирило-Мефодіївському товариству належить визначне місце в розвитку національно-політичної та історичної думки, становленні української ідеї. Провідну роль в товаристві відігравали М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко, М. Гулак, Г. Андрузький, В. Білозерський.

Присвячена увічненню пам’яті та перемозі у Другій світовій війні – найкривавішій в історії людства, що тривала шість років. Воєнні дії відбувалися на території 40 держав і завдали людству надзвичайних страждань. Значний внесок у перемогу над нацизмом зробила Україна, територія якої із червня 1941-го до жовтня 1944 року була центральною ділянкою всього європейського плацдарму воєнних дій. Під час Другої світової війни Україна зазнала величезних людських (приблизно 9–10 млн осіб) та матеріальних втрат.

Присвячені Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі. За літописом, назва урочища походить від слова “видибати” – на цьому місці виплив дерев’яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст. На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі. Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам’яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з’являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.