Новини

17 серпня 2021 року введено в обіг пам'ятна срібна монета "До 30-річчя незалежності України" 500 грам 2021 г. 50 гривень. Присвячена доленосній події, що відбулася 30 років тому, коли 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. Український народ у різні часи боровся за право мати свою національну державу, мову, культуру. І сьогодні Україна на світовій карті – незалежна держава. Витоки нашої незалежності – в історичній пам’яті народу, його традиціях, духовній та культурній спадщині.

17 серпня 2021 року введено в обіг пам'ятна срібна монета "До 30-річчя незалежності України" 62.2 грам 2021 г. 250 гривень. Присвячена доленосній події, що відбулася 30 років тому, коли 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. Український народ у різні часи боровся за право мати свою національну державу, мову, культуру. І сьогодні Україна на світовій карті – незалежна держава. Витоки нашої незалежності – в історичній пам’яті народу, його традиціях, духовній та культурній спадщині.

17 серпня 2021 року введено в обіг пам'ятна срібна монета "До 30-річчя незалежності України" 31.1 грам 2021 г. 10 гривень. Присвячена доленосній події, що відбулася 30 років тому, коли 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. Український народ у різні часи боровся за право мати свою національну державу, мову, культуру. І сьогодні Україна на світовій карті – незалежна держава. Витоки нашої незалежності – в історичній пам’яті народу, його традиціях, духовній та культурній спадщині.

17 серпня 2021 року вводиться в обіг пам'ятна срібна монета " Олеський замок " номіналом 10 гривень Присвячена справжній перлині Львівщини – комплексній пам’ятці архітектури та історії – Олеському замку, уперше згаданому в історичних джерелах 1327 року. Замковий комплекс багато століть височіє на вершечку крутого пагорба-останця і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію України та сусідніх країн. Середньовічна фортеця в ХVII ст. була перетворена Яном Даниловичем на палац у стилі ренесансу. Замковий комплекс в Олеську, до архітектурних споруд якого, крім замку, належить костел капуцинів із келіями, включено до переліку об’єктів, які заплановано відреставрувати в рамках президентської програми “Велике будівництво”.

21 червня 2021 року була введена в обіг пам'ятна срібна монета номіналом 10 гривень - 25 років Конституції України. Присвячена 25-річчю прийняття Основного Закону України – головного джерела національного права, ядра всієї правової системи, який є сукупністю норм і принципів, що регулюють суспільні відносини, визначають організацію державної влади тощо. Конституція зміцнює державу, сприяє її політичному єднанню, соціально-економічному розвитку суспільства в цілому.

9 червня 2021 року була введена в обіг срібна пам'ятна монета номіналом 10 гривень - Спадок. Присвячена розкриттю в художньо-образній манері народного мистецтва, явищ культури, науки, побуту, що перейшли нам у спадок від попередніх поколінь і представлені прадавнім символом Сонця, життєвої сили, еволюції Всесвіту і життя загалом, надбанням видатної універсальної цінності матеріальної і духовної культури нашого народу та іншими символами, закодованими на писанках, вишиванках, в орнаментах.

14 травня 2021 року була введена в обіг пам'ятна срібна монета номіналом 10 гривень - Київська фортеця. Присвячена одній із найбільших кам’яно-земляних фортець у світі, яка збереглася до наших днів - комплексу унікальних фортифікаційних споруд, який формувався протягом багатьох століть. Сьогодні Національний історико-архітектурний музей “Київська фортеця” – це унікальний музейний комплекс, багато споруд якого пов’язані з історією громадських визвольних рухів в Україні.

Нацбанк України 17 травня 2021 року вводить в обіг золоту пам’ятну монету "1 Гривня", її виготовлено із золота 999,9 проби. Зазначається, що монета відтворює дизайн обігової монети "Володимир Великий" номіналом 1 гривня зразка 2004 року, що присвячена князю Київському Володимиру Великому. Водночас монета має окремі відмінності від обігової монети "Володимир Великий. Її виготовлено із золота 999,9 проби, категорія якості карбування - "анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті - 15,55 г, діаметр - 25,0 мм, гурт монети - гладкий. Відкарбована ця золота пам’ятна монета була у 2010 році тиражем 500 штук.

10 лютого 2021 вводиться в обіг пам’ятна монета з нейзильберу, номіналом 5 гривень - «200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії». Монета присвячена науково-дослідному інституту “Миколаївська астрономічна обсерваторія” – одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1821 році як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування. Історія розвитку Миколаївської обсерваторії пов’язана з вирішенням важливого завдання в астрономії – створенням небесної Фундаментальної системи координат, що полягає в створенні серії Фундаментальних каталогів, які стали результатом колективних зусиль обсерваторій світу, зроблених на основі мільйонів окремих спостережень і визначень координат зірок протягом майже 200 років. Основними напрямами діяльності сучасної установи є дослідження об’єктів навколоземного простору, динаміки тіл Сонячної системи, створення астрометричних каталогів зір, інформаційна підтримка астрономічних досліджень та астрономічне приладобудування.

10 лютого 2021 вводиться в обіг пам’ятна монета з нейзильберу, номіналом 5 гривень - «250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету». Монета присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка, одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1771 році, з чим пов’язують початок розвитку астрономії у Львові. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому самому рівні, що й у Берліні, Вільнюсі чи Відні, оскільки обсерваторія за оснащенням не поступалася тогочасним європейським подібним закладам. Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії. Основними напрямами діяльності сучасної установи є дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту як цілого. Важливим напрямом діяльності є також лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних супутників Землі. Комплекс телескопів для таких спостережень є в реєстрі наукових об’єктів, які становлять національне надбання України.